Авторизація | Реєстрація

Інтерв'ю з Михайлом Чернятинським

  • 03.07.2007 14:24
  • 3
  • 10270

Дітей важко зацікавити футболом
Михайло Чернятинський готує юну зміну для тернопільської "Ниви"
Неодноразово доводилося чути нарікання з боку вболівальників "Ниви" про те, що в нас бракує місцевих талантів. Через це команді частенько доводиться укомплектовуватися футболістами із сусідніх областей. Втім, не така вже й тернопільська земля бідна на таланти. І це зумів довести не на словах, а на ділі тренер тернопільського СДЮШОР Михайло Чернятинський. Троє його вихованців - Андрій Грінченко, Олег Лівіцький та Микола Вірковський - сьогодні перебувають не на останній ролі у головній команді області. Тому в нинішньому номері "ТО" ми вирішили познайомити наших читачів із цим, без перебільшення, талановитим тренером.

Дитячі тренери теж "стимулюють" суддів

- Розкажіть, як потрапили у футбол?
- Народився я в Красилові (Хмельницької області), де із 10 років почав займатися футболом. Моїм першим тренером був Анатолій Петрович Петлюк, в якого дуже багато почерпнув. Вже у 12 років стояв на воротах за збірну Хмельницької області. На турнірі "Пролісок" у Сімферополі мене помітили тренери львівського спортивного інтернату і забрали до себе.
- Де потім вдалося пограти?
- Навчаючись у Кам'янець-Подільському інституті, грав у чемпіонаті України серед аматорів за місцеву команду "Буревісник". Паралельно виступав у першоліговій молдавській "Вільї" (Берчани). Ми стали переможцями Першої ліги і потрапили до Вищої. Після цього отримав запрошення від досить відомої на тоді команди "Конструктор" (Кишинів). Згодом усередині 90-их робив невдалі спроби закріпитися у складі тернопільської "Ниви". Але на тоді воротарями були такі досвідчені гравці як Андрій Кураєв та Юрій Нікітенко. Тому скласти їм конкуренцію було надто важко. Далі грав за чортківський "Кристал", який виступав у Першій лізі. А в останні роки футбольної кар'єри догравав у чемпіонаті області.

Дітей важко зацікавити футболом
Михайло Чернятинський готує юну зміну для тернопільської "Ниви"
Неодноразово доводилося чути нарікання з боку вболівальників "Ниви" про те, що в нас бракує місцевих талантів. Через це команді частенько доводиться укомплектовуватися футболістами із сусідніх областей. Втім, не така вже й тернопільська земля бідна на таланти. І це зумів довести не на словах, а на ділі тренер тернопільського СДЮШОР Михайло Чернятинський. Троє його вихованців - Андрій Грінченко, Олег Лівіцький та Микола Вірковський - сьогодні перебувають не на останній ролі у головній команді області. Тому в нинішньому номері "ТО" ми вирішили познайомити наших читачів із цим, без перебільшення, талановитим тренером.

Дитячі тренери теж "стимулюють" суддів

- Розкажіть, як потрапили у футбол?
- Народився я в Красилові (Хмельницької області), де із 10 років почав займатися футболом. Моїм першим тренером був Анатолій Петрович Петлюк, в якого дуже багато почерпнув. Вже у 12 років стояв на воротах за збірну Хмельницької області. На турнірі "Пролісок" у Сімферополі мене помітили тренери львівського спортивного інтернату і забрали до себе.
- Де потім вдалося пограти?
- Навчаючись у Кам'янець-Подільському інституті, грав у чемпіонаті України серед аматорів за місцеву команду "Буревісник". Паралельно виступав у першоліговій молдавській "Вільї" (Берчани). Ми стали переможцями Першої ліги і потрапили до Вищої. Після цього отримав запрошення від досить відомої на тоді команди "Конструктор" (Кишинів). Згодом усередині 90-их робив невдалі спроби закріпитися у складі тернопільської "Ниви". Але на тоді воротарями були такі досвідчені гравці як Андрій Кураєв та Юрій Нікітенко. Тому скласти їм конкуренцію було надто важко. Далі грав за чортківський "Кристал", який виступав у Першій лізі. А в останні роки футбольної кар'єри догравав у чемпіонаті області.
- Як Ви стали дитячим тренером?
- Якщо пам'ятаєте, нещодавно в Тернополі робили спробу збудувати потужну футбольну піраміду. Вона мала починатися зі спецкласів тернопільських шкіл. Кращі юнаки потрапляли у СДЮШОР і виступили в ДЮФЛ (дитячо-юнацькій футбольній лізі). Наступним етапом був 2-ліговий ФК "Тернопіль". А останньою ланкою піраміди - команда Вищої ліги - "Нива". В 1999 році мене запросили на тренерську роботу в ЗОШ №26, щоб працювати з наймолодшою віковою групою цієї піраміди. Тоді мої вихованці потрапили у фінальну частину турніру "Шкіряний м'яч", який відбувався у дитячому таборі "Артек". Разом з цим отримав запрошення працювати у СДЮШОР.
- З того часу, відколи Ви працюєте тренером, дитячий футбол змінився?
- Так, до того ж у кращий бік. Раніше, коли я тільки-но прийшов, була гонитва за результатом. Особливо це спостерігалося з боку тренерів старого радянського загартування. У складі ставили дітей на 2-3 роки старших. Дійшло до того, що навіть фінансово стимулювали суддів. А от більш молоді тренери обома руками за те, щоб грати у чесний футбол.
- Якщо не таємниця, скільки в дитячому футболі арбітр бере за "потрібний" результат?
- Все залежить від прізвища судді та фінансових можливостей команди. В тарифах я не орієнтуюся, адже ніколи не користувався такими ганебними способами досягнення результату, та з чуток знаю, що ця сума коливається від 50 до 500 гривень.

Колись зарплату давали борошном

- З якою віковою групою Ви сьогодні працюєте?
- З юнаками 1994 року народження. Восени моя команда стартує в наймолодшій віковій групі ДЮФЛ. З цими хлопцями я займаюся вже 5 років.
- Сьогодні діти охоче йдуть у футбол?
- Раніше в дітей було більше наснаги займатися футболом. Зараз відкрилося багато комп'ютерних клубів, і саме їм вони віддають перевагу. Дітям чомусь цікавіше пограти у футбол на комп'ютері, ніж на трав'яній поляні. І це все на тому фоні, що умови для занять футболом покращилися. Будуються нові поля, в тому числі зі штучним покриттям, на яких можна грати у будь-яку пору року. Та чомусь все одно заохочувати дітей грати в футбол стає все важче.
- Обов'язкова присутність у командах Першої та Другої ліг молодого футболіста суттєво підвищить рівень нашого футболу?
- На мою думку, це дуже правильний крок з боку ФФУ. Більше того, вважаю, що одного футболіста в кожній з команд замало. Потрібно хоча б 2-3. Або ж взагалі зробити так, щоб у Другій лізі грали, як у Росії до 22 років. Адже сьогодні маємо таку картину, що в команди Другої ліги приходять догравати 35-річні "заробітчани" з вищолігових клубів. Звичайно, що тренери в першу чергу нададуть перевагу їм, а не випускникам дитячих футбольних шкіл.
- Які труднощі виникають в роботі з дітьми?
- Коли дитина відволікається, розмовляє, я вирішую це через спілкування. Я не сварю її, а кличу до себе і кажу, що він працює добре, але якщо хоче грати ще краще, то йому потрібно попрацювати. І він йде і продовжує тренуватися. А якщо б я сварив, то дитина, можливо, дві хвилини була б уважна, а потім знову почала відволікатися. Мені ж на наступний раз достатньо тільки подивитися на неї, і вона знову працює. Авторитет заробляється не тим, що тренер сварить дітей. Авторитет оснований на знаннях, на комунікації і на вірі в дитину.
- Яка сьогодні зарплата в дитячих тренерів?
- Від 800 до 1000 гривень. В залежності від кількості годин. Для порівняння, в 1999 році моя зарплата складала 96 гривень. А ще раніше тренерам взагалі платили не грошима, а цукром або борошном.
- У Вашій тренерській роботі є якась мета?
- В першу чергу - це виховати з одного випуску хоча б 2-3 футболістів Вищої ліги. Найкращою винагородою за мою роботу стане те, коли я побачу своїх вихованців по телебаченню і зможу пишатися, що ці люди навчилися грати у футбол під моїм керівництвом.
Розмовляв Володимир ЛІВІНСЬКИЙ

ДОСЬЄ
Прізвище, ім'я, по батькові:
Чернятинський Михайло Іванович.
Дата народження: 27.08.1972 р.
Місце народження: м. Красилів (Хмельницька обл.).
Посада: тренер СДЮШОР.


Коментарі

  • 14

    Ihor 3 July 2007, 16:32

    Чуть загнався з своїми поглядами на ліміти які так би мовити потрібні для команд другої ліги, але взагалі тренер хороший... Під час його треніровок хотілося кишками плюватись...
  • 49

    Andrii 4 July 2007, 09:36

    хотілося би ше взнати ше деякі аспекти в смислі не про нього а напр які перспективи гравця,яка оплата тренувань,куда їздять на змагання,чи Сад це спонсорує і т.д. і т.п.
  • 39

    FCNT 4 July 2007, 13:01

    Цей дядько дуже любить ганяти але як тренер він суперовий лише б менше бухав а так все було б супер. жаль шо через проблеми з хребтом закінчив дуже скоро карєру футболіста

Додати коментар

Будь-ласка, зареєструйтесь для додавання коментарів