Авторизація | Реєстрація

Інтерв'ю з Ігорем Біскупом

  • 12.06.2008 13:09
  • 13
  • 18566

 Багаторічний капітан тернопільської ”Ниви” Ігор Біскуп, 47 років, у вищій лізі дебютував у 31 рік. Провів при цьому 228 матчів. Близько половини з них — як капітан. Останній матч зіграв у 40 років — другий результат після Івана Шарія. Спілкуємося у його квартирі в Тернополі. З ”Нивою” ви пройшли шлях від її заснування 1978 року в Підгайцях до успішних виступів у другій союзній лізі (у Бережанах і Тернополі) і врешті — до сьомого місця (двічі) у вищій лізі чемпіонату України. Із союзних часів які матчі найбільш пам’ятні? — Кубкові проти московського ”Спартака” у 1988 році. У першій грі в гостях вели 1:0 після голу Петра Прядуна. Той матч транслювали по радіо і московський коментатор дивувався: ”Що за команда приїхала? Звідки?” Нас надламали два голи, забиті з офсайду. Поступилися — 1:4. А вдома при повних трибунах узяли реванш — 1:0. Знов забив Прядун. Переваги, на жаль, не вистачило. Хоча були ще два стовідсоткові моменти. Із ким із москвичів найчастіше перетиналися на полі? — З Олександром Мостовим. Він грав на лівому фланзі півзахисту, а я на правому. На фланзі я діяв з Ігорем Покидьком. Нерідко перегравали суперників. Після того Покидько навіть отримав запрошення у ”Спартак” від Бєскова. Правда, через сімейні обставини відмовив москвичам. Зараз зате судить у вищій лізі, — сміється. У чемпіонаті України матчі проти кого були найпринциповішими? — Проти лідерів — ”Динамо”, ”Шахтаря” і ”Дніпра”. Двічі вдома вдавалося перемагати киян. Пригадую, у листопаді 1995 року на снігу обіграли динамівців 1:0. Забив Олег Ящук. Я грав на позиції правого захисника, опікав Реброва. Приємно було, коли у 1998 році в Донецьку обіграли ”Шахтар” 4:2. Ящук тоді хет-трик зробив. У 1994 році і вдома перемогли ”Шахтар” — 2:0. Вони подали протест. Наш президент публічно заявив, що ”Нива” не проти переграти матч. Після другої поразки (ми перемогли — 2:1) вони протесту вже не подавали. Віталій Шумський зізнався, що на початку 1990-х у ”Ниві” в нього зарплата була 50 доларів. — Було таке. У нас кожен мав різні зарплати. У мене тоді зарплата була 150 доларів. При Леоніді Буряку отримував уже 250 доларів. При Ігореві Яворському підняли до 400 доларів. Це було значно менше, ніж в інших командах, де отримували щонайменше тисячу.

Василь ТАНКЕВИЧ ("Газета по-українськи")

 Багаторічний капітан тернопільської ”Ниви” Ігор Біскуп, 47 років, у вищій лізі дебютував у 31 рік. Провів при цьому 228 матчів. Близько половини з них — як капітан. Останній матч зіграв у 40 років — другий результат після Івана Шарія. Спілкуємося у його квартирі в Тернополі. З ”Нивою” ви пройшли шлях від її заснування 1978 року в Підгайцях до успішних виступів у другій союзній лізі (у Бережанах і Тернополі) і врешті — до сьомого місця (двічі) у вищій лізі чемпіонату України. Із союзних часів які матчі найбільш пам’ятні? — Кубкові проти московського ”Спартака” у 1988 році. У першій грі в гостях вели 1:0 після голу Петра Прядуна. Той матч транслювали по радіо і московський коментатор дивувався: ”Що за команда приїхала? Звідки?” Нас надламали два голи, забиті з офсайду. Поступилися — 1:4. А вдома при повних трибунах узяли реванш — 1:0. Знов забив Прядун. Переваги, на жаль, не вистачило. Хоча були ще два стовідсоткові моменти. Із ким із москвичів найчастіше перетиналися на полі? — З Олександром Мостовим. Він грав на лівому фланзі півзахисту, а я на правому. На фланзі я діяв з Ігорем Покидьком. Нерідко перегравали суперників. Після того Покидько навіть отримав запрошення у ”Спартак” від Бєскова. Правда, через сімейні обставини відмовив москвичам. Зараз зате судить у вищій лізі, — сміється. У чемпіонаті України матчі проти кого були найпринциповішими? — Проти лідерів — ”Динамо”, ”Шахтаря” і ”Дніпра”. Двічі вдома вдавалося перемагати киян. Пригадую, у листопаді 1995 року на снігу обіграли динамівців 1:0. Забив Олег Ящук. Я грав на позиції правого захисника, опікав Реброва. Приємно було, коли у 1998 році в Донецьку обіграли ”Шахтар” 4:2. Ящук тоді хет-трик зробив. У 1994 році і вдома перемогли ”Шахтар” — 2:0. Вони подали протест. Наш президент публічно заявив, що ”Нива” не проти переграти матч. Після другої поразки (ми перемогли — 2:1) вони протесту вже не подавали. Віталій Шумський зізнався, що на початку 1990-х у ”Ниві” в нього зарплата була 50 доларів. — Було таке. У нас кожен мав різні зарплати. У мене тоді зарплата була 150 доларів. При Леоніді Буряку отримував уже 250 доларів. При Ігореві Яворському підняли до 400 доларів. Це було значно менше, ніж в інших командах, де отримували щонайменше тисячу. Чи правда, що в ”Ниві” бували проблеми з харчуванням футболістів? — Так ”Нива” тоді ішла на виліт — у 2001 році. Навіть не було за що продукти купити і поїхати на виїзд. Лише завдячуючи директору одного з автотранспортних підприємств, який давав автобус, ми рушали на виїзди. Багато футболістів покинуло команду. Тренер, Ігор Яворський, пішов, а я залишився граючим тренером. А молоді бракувало класу, щоб грати у Вищій лізі. Договірні матчі у 1990-х роках проводилися? — Дуже мало. Якщо команда була в середині турнірної таблиці, то все ішло своїм ходом. Якщо була на вильоті, то могли шукати якісь варіанти. А стимулювання? — Бувало, коли ми грали проти ”Шахтаря”, нас стимулювало ”Динамо”. Зіграли якось у Донецьку 1:1. Киянам якраз допомогли ті два очки. Тоді кожен із гравців додатково до зарплати отримав 500 доларів. 2003 року ви перебралися до Англії. — Надійшла пропозиція очолити команду USSR, яка грала у вищій футзальній лізі Англії. Був граючим тренером. За команду грали вихідці з СРСР. Кілька чоловік пограли свого часу в українській і російській вищій лізі. Був у цій команді до кінця 2007 року. Двічі ми стали чемпіонами Англії. Кілька місяців тому повернувся в Тернопіль, у ”Ниву”. Спочатку попрацював спортивним директором клубу, потім один матч був в.о. головного тренера, а зараз — тренер команди. Усю свою футбольну кар’єру ви провели в ”Ниві”. В інші команди не кликали? — У 1984 році запрошував ”Дніпро”. Вони тоді якраз стали чемпіонами СРСР. Я їм підійшов. Був місяць на зборах, грав в основному складі. Дав їм добро на перехід, тільки попросив на кілька днів відпустити додому. Тут зустрівся з керівництвом ”Ниви”, яке переконало мене залишитися. Пообіцяли і дали в Тернополі двокімнатну квартиру. А в мене тоді якраз дружина народила доньку. Я провів за ”Ниву” товариську гру. Мене дуже тепло зустріли тернопільські вболівальники. Відчув, що в Тернополі більше потрібний. Кликали також у ”Чорноморець”, запорізький ”Металург”. Кілька слів про вашу сім’ю. — Із дружиною Надією разом були в Англії. Не розстаємося, бо, вважаю, аби зберегти сім’ю, подружня пара повинна бути разом, навіть за кордоном. Син Андрій грає в ”Ниві”. Дуже радий, що він пішов по моїх стопах. Донька Іра працює в банку. Досьє: 1960, 11 серпня — народився в місті Монастириська Тернопільської області 1978 — почав виступати за ”Ниву” (Підгайці) 1980 — виграв Кубок УРСР 1981 — одружився з Надією 1982 — народився син Андрій 1984 — народилася донька Іра 1987 — завоював срібло у VI зоні другої ліги 1989 — виборов бронзу буферної зони другої ліги 1994, 1998 — з тернопільською ”Нивою” посів сьоме місце у вищій лізі чемпіонату України 2003, 2004 — став чемпіоном Англії з футзалу у команді USSR
Василь ТАНКЕВИЧ ("Газета по-українськи")

Коментарі

  • 318

    Yaroslav 12 June 2008, 20:57

    Пригадую, у квітні 1997 року на снігу обіграли динамівців 1:0. Забив Олег Ящук. Я грав на позиції правого захисника, опікав Реброва.

    Щось дядько блудить. Цей матч на снігу точно не був пізніше весни 1996 року. Я тоді прогуляв школу, щоб попасти на матч. А з осені 1996 року я вже вчився в іншій школі. Я то добре пам'ятаю, яку школу я прогулював. Cool Хоча мені здається, що цей матч був в листопаді-грудні 1995 року і це був прощальний матч Яворського. Но можу помилятися. Треба буде провірити.
  • Tank

    Tank 13 June 2008, 09:34

    To Yaroslav: Даруйте, справді вийшла помилка. В редакції кілька разів переправляли дату матчу "Ниви" з "Динамо" і залишили неправильну. Цей історичний матч відбувся 16 листопада 1995 року. Танкевич.
  • 550

    ihor07 13 June 2008, 09:42

    Ігор Біскуп - це і є Нива. Найвірніший команді футболіст, Франко Барезі тернопільського футболу. Шкода тільки, що на дітях геніїв природа відпочиває.
  • 39

    FCNT 13 June 2008, 10:25

    Tank
    тоді був дощ зі снігом вдень і потім все розтануло, і багнюка була страшна на вулицях(я тоді ноги промочив капітально), в сабо пацани сніжками з льоду кидались, за ними беркутята бігали

    напочатку 2 тайму ящук головою після подачі зліва забив гол шовковському.
    то був незабутній день !!!
  • Tank

    Tank 13 June 2008, 12:19

    To FCNT:
    Цікаві подробиці. Сам би хотів пережити ті емоції. Уявляю, що для Тернополя означало виграти в ДК. До речі, планую для "Газети по-українськи" найближчим часом взяти інтерв'ю з Яворським. Може підкажете, щось цікавеньке, щоб запитати його? Танкевич.
  • Provokator

    Provokator 16 June 2008, 15:16

    Тільки подача була справа і подавав Ігор Яворський, а забив Ящук головою у ворота, які виходять на Східний.
    А ще Ігор Іванович дипломатично промовчав про матч з єреванським Араратом (вірмени тоді були у вищій лізі) восени 1991 р. у рамках Кубка України. Нива програвала, але перемогла 3:1. Біскуп забив два голи, включаючи переломний гол-красень.
    На жаль, далі в тому Кубку наші грати відмовилися, але був реальний шанс вийти практично без боротьби у чвертьфіналі на Памір Душанбе, а там...
    Та я не про Кубок. Просто Нива тоді реально на рівних грала з союзною "вишкою", принаймні вдома. А це був рівень, приблизно, 5-6 чемпіонату в Європі. Союз програвав лише Італії, Англії, Іспанії, і, можливо, Німеччині та Франції.
    Та й ті ветерани тепер (у 45-55 років) хвилин на 10-15 могли би дати фору теперішній "основі". На собі відчув. Ех, була у нас команда!
  • Provokator

    Provokator 16 June 2008, 15:18

    Соррі. У 1991 р. був, звісно ж, Кубок СРСР.
  • vitalost

    vitalost 16 June 2008, 16:14

    Народ, а памятаєте, як після другої перемоги Ниви над ДК Лобановський сказав:""Нива" на сегодняшний день лучшая команда в Украине". Ох, були колсь часи. Будемо надіятись, що в недалекому майбутньому буде можливість переживати щось соже з Нашою рідною командою. А Біскуп - це людина, яка зробила все для нашого футболу. Я б запропонував зарезервувати за ним номер, під яким він завжди грав на полі(здається №5, алея не впевнений.). Щось типу Барезі в Мілані. Йому навічно віддали №6 і тепер ніхто під цим номером не грає. Біскуп - the best.ДЯКУЄМО!!!
  • 15

    Vovaw 16 June 2008, 19:09

    Той матч памятаю як сйогодні.Мокро,холодно і "звйоздний" склад Динамо!! Думалось шо Динамо буде грати другим складом,так як вони грали в Лізі Чемпіонів,але Лобановський випустив основу.Яворський грав останній свій матч.Почався дригий тайм і Біскуп по лівому флангу пройшов до центра поля,дав пас на Яву,а той накинув на ворота де Ящук галимагую забив гол.Була то 46та хв.
    Автобус проваджали свистом і сніжками(сам кидав,в кого не бачив бо штори закриті були)
    Доречі це був перший програш Лобановського після повернення в Київ,16ть матчів без програшу і тут Тернопіль прорвав цю серію.Ах красота.
    Історія має властивість повторюватися...Чекаю.
  • 158

    Francis 17 June 2008, 07:32

    FCNT, хоч то і не дуже важливо, але подачу тоді зробив граючий тренер Яворський з правого флангу і Ящук головою її замкнув у ті ворота, що ближче до проспекту Бандери, гра проходила при світлі прожекторів тобто пізніше ввечері, а у Динамо були нагоди, Нива мала щастя в той вечір, в одній з нагод Калитвинцев попав в перекладину

Додати коментар

Будь-ласка, зареєструйтесь для додавання коментарів