Авторизація | Реєстрація

Інтерв'ю з Василем Івегешем

  • 05.10.2007 17:52
  • 12
  • 11058

Кузня футбольних талантів
Про виховання юної зміни для головної команди області розповідає футбольний фахівець Василь Івегеш

У радянський період футбольні інтернати в Україні мали лише найбільші міста республіки: Київ, Львів, Харків, Ворошиловград (нині Луганськ). З набуттям нашою державою незалежності інтернати почали з’являтися як гриби після дощу. Тернопіль стояв у цьому списку осібно, поза як за підростаючу зміну в “Ниві” серйозно ніхто не дбав, а використовували здебільшого легіонерів. Але той час минув, от і назріла ідея створити власний футбольний інтернат для виховання футболістів-професіоналів. Одним із його засновників в обласному центрі став відомий у минулому гравець тернопільської “Ниви” Василь Петрович Івегеш. З ним ми і поговоримо про справи футбольні у його господарстві.

Здібні футболісти ще є
-Василь Петрович, розкажіть як усе починалося?

-Після повернення додому з Чехії, а була це весна 2000 року, я прийшов до педагогічного ліцею, де навчався мій старший син Андрій. Я загорівся ідеєю створити в Тернополі справжній футбольний інтернат, де на дітей витрачали б не 2 грн. щодня, як було раніше, а значно більше. За такі гроші не можна нагодувати молодих спортсменів. Молодий організм розвивається і його постійно потрібно підживлювати, а якщо врахувати виснажливі тренування, то й поготів. Мріяв, щоб усі діти були під постійним наглядом і грали не двічі на тиждень, а двічі на день. Якщо юнаки не займаються футболом три години на день, то професіоналів з них не вийде.

Розмовляв Володимир ЛІВІНСЬКИЙ

Кузня футбольних талантів
Про виховання юної зміни для головної команди області розповідає футбольний фахівець Василь Івегеш

У радянський період футбольні інтернати в Україні мали лише найбільші міста республіки: Київ, Львів, Харків, Ворошиловград (нині Луганськ). З набуттям нашою державою незалежності інтернати почали з’являтися як гриби після дощу. Тернопіль стояв у цьому списку осібно, поза як за підростаючу зміну в “Ниві” серйозно ніхто не дбав, а використовували здебільшого легіонерів. Але той час минув, от і назріла ідея створити власний футбольний інтернат для виховання футболістів-професіоналів. Одним із його засновників в обласному центрі став відомий у минулому гравець тернопільської “Ниви” Василь Петрович Івегеш. З ним ми і поговоримо про справи футбольні у його господарстві.

Здібні футболісти ще є
-Василь Петрович, розкажіть як усе починалося?

-Після повернення додому з Чехії, а була це весна 2000 року, я прийшов до педагогічного ліцею, де навчався мій старший син Андрій. Я загорівся ідеєю створити в Тернополі справжній футбольний інтернат, де на дітей витрачали б не 2 грн. щодня, як було раніше, а значно більше. За такі гроші не можна нагодувати молодих спортсменів. Молодий організм розвивається і його постійно потрібно підживлювати, а якщо врахувати виснажливі тренування, то й поготів. Мріяв, щоб усі діти були під постійним наглядом і грали не двічі на тиждень, а двічі на день. Якщо юнаки не займаються футболом три години на день, то професіоналів з них не вийде.
-Хтось у цьому допоміг?
-Мою ідею підтримали директор Педагогічного ліцею Анжела Макаренко, керівники міста, а також мій друг Анатолій Назаренко. Зійшлися на тому, що в місті потрібно створити футбольну піраміду: ЗОШ – СДЮШОР – педагогічний ліцей – коледж ім. І.Франка – ФК “Тернопіль”. Ми з Назаренком поставили собі за взірець львівський спортінтернат і прагнули в Тернополі створити конкурентно спроможну юнацьку команду.
-Як шукали футбольні таланти?
-Першу інтернатну групу ми набрали з хлопців 1986 р.н. Набір давався важко, оскільки нас ніхто не знав, як дитячих тренерів. Недоброзичливці заявляли, що ми “тренери з вулиці”. Справді, ми більше працювали з дорослими командами, але завжди озиралися, знали, якщо не буде дітей, то не буде достойної дорослої команди. До того ж більшість вважала, що ми вирішуємо особисті проблеми і незабаром залишимо дітей напризволяще. Представники юнацького футболу казали, що в області уже все перебрано. Всі діти, які вміють грати у футбол вже прилаштовані. Втім, ми з Анатолієм Назаренком з цим не погодилися. Об’їздили всі “кучеряві” села Тернопільщини, вивчили практично на пам’ять усю карту області.
-Важко було починати все з нуля?
-Працювали і в день, і в ночі. Перший набір був слабеньким, однак ми знали, що від першопроходців залежить дуже багато, тому вклали в них практично все, що знали самі. Хлопцям сказали: на вас будуть орієнтуватися, і від вас залежить, чи існуватиме інтернат і надалі. І приємно, що хлопці нас не підвели. Хоча не все було гладенько. Сподівання на тернопільських юнаків, котрих було десятеро, себе не виправдали. Якщо сільські діти були на базі (дитсадок №13 – авт.) всі 24 години, то про тернопільських того не скажеш. Зробивши певні висновки, тепер усі, в тому числі і тернополяни, живуть на базі, а до дому їздять лише на вихідні.

Повернемо “Ниву” у Вищу лігу
-А які кроки були наступними?

-Зі зміною влади в місті (2002 рік) перестав існувати ФК “Тернопіль” і піраміда фактично рухнула. Однак не для того ми вкладали стільки сил та енергії, щоб умить все щезло. Ми вирішили і далі готувати футболістів, очікуючи зміни влади. Провели другий набір. Він був значно кращим, адже нас уже знали і ми отримали змогу запрошувати хлопців не тільки з нашої області, але й зі Львівщини, Хмельниччини, Закарпаття. Тепер, коли міська влада повернулася до нас обличчям, футбольну піраміду практично відновлено.
-Яку мету ставите перед собою?
-У нашому футболі на дитячих тренерів тисне результат. Побувавши за кордоном, дізнався, що там вимагають результату тільки від команд майстрів. Я зазвичай хочу бачити свою команду якомога вище в турнірній таблиці, але великої уваги на результат не звертаю. Мета одна – якомога більше гравців дати в команди майстрів. Хотілося б повернути “Ниву” у Вищу лігу, “Кристал” (Чортків) – у Першу, а “Дністер” (Заліщики) – у Другу. І мати хоча б 5 команд у КФК. Вважаю, що через кілька років наші вихованці заполонять весь тернопільський футбол і тоді нашим керівникам ФК не треба буде брати “легіонерів” з інших областей.
-В інших спортінтернатах існує проблема так званої “дідівщина”. Як у Вас справи з цим явищем?
-Ми з Анатолієм Назаренком вивчили роботу інших інтернатів і переконалися, що в них є дуже велика помилка: тренер відпрацював і пішов додому, а діти залишилися самі. Хтось із нас, тренерів, завжди залишається з дітьми. Перший набір ніхто не чіпав, оскільки вони були першими. Коли прийшли молодші, то ми сказали старшим, що ліцей – це одна сім’я, одна команда, і якщо буде “дідівщина”, то нічого путнього не вийде. Був у нас один (уже екс) футболіст, який прагнув покерувати і шукав собі колег по цеху. Ми не довго з ним панькалися і показали йому на двері. В нас уже стало традицією святкувати іменини разом, усе ділимо навпіл і не важливо, хто і коли народився.
-Який розпорядок дня у Ваших вихованців?
-В 7:00 підйом, ПСМ (підвищення спортивної майстерності) – 8:00-9:15 (жоден не вийде на зарядку не з’ївши ложку меду, який зміцнює серцево-судинну систему). Сніданок – 9:30, навчання (дві пари), обід – 14:00, тренування – 14:30, після 18:00 в магазин, на пошту чи аптеку хлопці йдуть тільки з нашого дозволу. Немає жодного дня, щоб хлопці не працювали. За будь-якої погоди ми граємо: влітку канікул немає, взимку робота на снігу, участь у різноманітних турнірах.
-Хто вони – майбутнє тернопільського футболу?
-Когось конкретного виділяти я б не хотів. Хочу сказати лише єдине. Ніхто з наших вихованців не залишить межі області доти, доки його не побачить “Нива”. Якщо головній команді області гравець не підійде, то ми беремо на себе обов’язок влаштувати його в командах з інших областей.
Розмовляв Володимир ЛІВІНСЬКИЙ

Досьє:
Прізвище ім’я та по батькові:

Івегеш Василь Петрович.
Дата народження: 3 березня 1961 року.
Місце народження: м.Виноградово (Закарпатської обл.).
Виступав за команди: “Нива” (Підгайці), “Зоря” (Хоростків), “Поділля” (Хмельницький), “Нива” (Тернопіль), “Дністер” (Заліщики).
Тренував команди: “Дністер” (Заліщики), “Кристал” (Чортків), “Надія” (Нагірянка), “Постоміци” (Чехія), “Педліцей” (Тернопіль), “Буревісник” (Тернопіль), ФК “Тернопіль”.

Коментарі


Додати коментар

Будь-ласка, зареєструйтесь для додавання коментарів